Згадайте, які чинники сприяли появі козацтва.

Як ви розумієте значення понять «козак», «республіка»?

Чи пам’ятаєте ви, що першою Запорозькою Січчю вважають фортецю, споруджену Дмитром Вишнееецьким у 1556 році, на острові Мала Хортиця ?

1. Утворення козацької республіки

Упродовж другої половини XVI століття довкола Запорозької Січі утворилася своєрідна козацька республіка. Вона охоплювала великі території степової України, де діяли козацькі порядки і сформувався особливий адміністративно-територіальний устрій. Її кордони простяглися до річок Дністер — на заході, Кальміусу — на сході, Орелі, Інгулу та Інгульця — на півночі. Більша частина козаків та їхні сім'ї мешкали в зимівниках, а згодом і в селах на території Січі.

Відтак Запорозькою Січчю йменували місто-фортецю, столицю козацької республіки і саму козацьку республіку. Оскільки Запорозька Січ виникла на далекій окраїні держави, де не було адміністрації, то козаки могли організовувати своє життя так, як вважали за необхідне. Запорожці визнавали себе підданими польського короля, але виробили власні порядки, їхніми ідеалами були свобода, рівність, братерство. На Січі до товариства приймали будь-якого чоловіка, коли він засвідчував, що православний, та визнавав козацькі звичаї. Натомість повноправним козаком його вважали лише після морського походу, чи якогось іншого випробування.

В усіх справах запорожці керувалися не писаними законами, а звичаєм і «здоровим глуздом». Вхід і вихід із Січі був вільним. Козаки мали однакові права і ставилися один до одного як до побратимів. Прийнятий до козаків записувався до одного із куренів, змінюючи своє прізвище на нове прізвисько. Запорожці завжди були гостинними. Сучасник зауважував: «Сей звичай був у козаків не лише до приятелів та знайомих, але й до сторонніх людей, і слідкували за цією чеснотою гостинності суворо і невідступно». Проте вводити жінку на Січ, хоч би рідну матір, забороняли під загрозою смертної кари. Такий порядок уклали з огляду на тяжкі умови життя на Січі і

постійну загрозу з боку ворога. Значну роль у житті запорожців відігравало православне віросповідання.

1. Де розташовувалася козацька республіка у другій половині XVI століття?

2. Які чесноти цінувалися у січовому товаристві?

3. Що регулювало життя запорожців?

1. Знайдіть на карті Дніпровські пороги. Чи легко було дістатися до Хортицької фортеці? Поміркуйте, чому козаки обрали саме таке розташування Січі?

2. Відшукайте річки Оріль, Тясмин, Південний Буг, Синюха, Інгул, Інгулець, Базавлук. Визначте, які з них були природними межами козацької республіки.

2. Організація влади в Запорозькій Січі

Вищою законодавчою владою на Січі була військова рада, в якій міг брати участь кожен козак. На ній вирішували всі найважливіші справи, як то питання внутрішнього життя, війни і миру, стосунки з польським королем та іншими володарями. Причому всі запорожці, незалежно від походження, багатства чи посади, мали рівні права. Голосували зазвичай вигуками або підкиданням шапок.

Щорічно на загальній раді обирали запорозьку військову старшину, яка утворювала кіш — козацький уряд. Його очолював кошовий отаман — найвища посадова особа на Січі. Кошем називали також ставку (місцеперебування) кошового отамана. До урядовців належали військовий суддя, військовий писар, військовий осавул. До прикладу, військовий суддя здійснював судочинство, був охоронцем норм закону і права, а за

відсутності кошового отамана виконував його обов'язки, тобто був наказним кошовим отаманом; військовий писар очолював січову канцелярію, вів усю січову документацією та дипломатичне листування; військовий осавул був помічником кошового отамана в питаннях організації козаків у мирний і військовий час. Зазвичай козацьку раду збирали тричі на рік: на Різдво, Великдень та Покрову (14 жовтня). За потреби, раду могли скликати і в інший час. Окрім того, кожен курінь обирав курінного отамана і курінну старшину. Під час виборів старшині вручали клейноди (kleinot у перекладі з німецької мови означає коштовність) — символи влади козацької старшини та знаки розрізнення козацьких військ. Зокрема, кошовому отаману — булаву, або пернач, писарю — каламар, судді — печатку, на якій був зображений козак з мушкетом, хорунжому — коругву (прапор), довбишу — литаври. У походах клейноди перебували при війську. Натомість у мирний час їх зберігали у військовій скарбниці.

Великий вплив на життя січовиків мали знатні «радці», «сивовусі діди», «батьки» — досвідчені козаки чи колишні старшини. Вони були своєрідними охоронцями козацьких звичаїв, знавцями переказів про різні випадки з минулого і тому мали вагомий голос при прийнятті рішень у суперечливих життєвих ситуаціях.

1. Який орган влади вирішував найважливіші питання на Січі? Хто до нього входив?

2. Що таке кіш? Які функції виконувала військова старшина?

3. Чому «радці», «сивовусі діди», «батьки» мали великий вплив на життя січовиків?

3. Військове мистецтво козаків

Запорозьке козацтво створило самобутнє військове мистецтво. Основа війська — піхота. Найпоширенішим видом піхотного бойового порядку був табір, який застосовували на марші, в обороні й наступі. Він складався із возів, скріплених ланцюгами, які розташовували чотирикутником, півмісяцем або овалом. Спереду, ззаду і з боків табору розміщували гармати, а в середині цього укріплення перебувало військо. Під час наступу піхота виходила назовні, а при небезпеці поверталася в захисне кільце. І так цей рухомий табір міг долати сотні кілометрів. Головне призначення табору возів — прикриття від атак кінноти і списоносців. Іноді під час бою запорожці використовували й інший бойовий порядок. До прикладу, козацьке військо могло змішуватися з ворожим. Такий бій називали галасом. Козацька кіннота складалася із легкої кавалерії, була порівняно нечисленною, і виконувала відповідні завдання: розвідка, флангові атаки, переслідування. Окрім цього, у запорозькому війську

діяла сторожова служба і дозір, які зазвичай розташовувалися на прикордонні. Готуючись до бою, козаки будували вали, рови, дерев'яні укріплення.

Зі зброї у вжитку запорожців були рушниці, пістолі, довгі списи, ножі.

Мали козаки також важкі й легкі гармати для облоги і захисту.

Запорожці віддавали шаблі перевагу над іншою зброєю. Проте, як зазначив сучасник: «Вони володіли всією своєю зброєю з вражаючою майстерністю».

Січ мала флот, який складався із легких, маневрених човнів — чайок, які рухалися за допомогою весел або вітрил, що сприяло кращому використанню погодних умов.

1. Здійсніть обчислення. «З’єднали козаки ланцюгами 60 возів і розмістили їх у вигляді квадрата». Яка площа такої рухомої фортеці, якщо довжина воза дорівнює 2 м?

Перевагою чайок було й те, що вони могли пришвартуватися до будь-якого берега. Успіху запорожців у бою сприяли особиста хоробрість, постійне заняття військовою справою, досконале знання місцевості.

1. Поясніть значення понять «піхота», «табір», «галас».

2. Чим були озброєні козаки?

3. Що складало козацький флот?

Детальніше про козацькі клейноди

Корогва(прапор)

Найбільша святиня запорозьких козаків. Козацькі прапори виготовляли з тканин різних кольорів, на них переважали зображення хреста, півмісяця, зірок та святих. Втрата прапора на полі бою була рівноцінною поразці, тому козаки його ревно оберігали. Корогву ніс попереду війська хорунжий.

Булава

Символ влади кошового отамана (гетьмана). Складається з дерев’яної чи металевої ручки завдовжки 50-80 см, до якої кріпиться металева куля з позолоченого срібла або золота, 10-15 см у діаметрі. Булаву прикрашали коштовним камінням.

Печатка

Символ влади судді. Нею скріплювали документи Війська Запорозького: видані кошем універсали, привілеї, листування. Виготовляли зі срібла округлої форми із зображенням козака із мушкетом на плечі та шаблею при боці.

Пернач (шестопер)

Символ влади курінних отаманів та козацьких полковників. Перначі могли виготовлятися із дорогоцінних металів.

Бунчук

Вказував місце перебування кошового отамана (гетьмана) на полі бою чи в поході. Виготовлявся із палиці завдовжки 2-2,5 м, верхівку якої прикрашала мідна куля. З-під кулі звисали пасма кінського волосся впереміш із червоними стрічками. Бунчук перед гетьманом носив бунчужний.

Каламар

Символ влади військового писаря. Чорнильниці-каламари мали найрізноманітніші форми й були мистецькими витворами народних умільців. Виготовляли їх із бронзи, срібла, скла або кераміки.

Литаври (тулумбаси)

Великі мідні барабани. Довбиш, який завжди носив при собі палички, б’ючи в литаври, скликав козаків на раду.

1. Уважно розгляньте хмаринку подій.

Випишіть у зошит із хмаринки роки та слова у зошит. Складіть із ними речення.

2. Попрацюйте із завданням «Кросворд навпаки». Складіть запитання до кросворда. Запишіть їх у зошит.

3. Дослідники характеризують Запорозьку Січ як «козацьку християнську республіку». З тексту параграфа доберіть уривки-підтвердження такої характеристики та випишіть їх у зошит.

4. Перевірте себе, зайшовши за посиланням.

 

Це матеріал з підручника Історія України 8 клас Хлібовська (2021)